ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВЕЙКБОРДИНГУ В СВІТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/sports-education/2025-1-3Ключові слова:
неолімпійські види спорту, вейкбординг, управління, організація, інфраструктура, міжнародний досвідАнотація
Вступ. Вейкбординг як екстремальний водний вид спорту набуває все більшої популярності в різних куточках світу. У різних регіонах світу вейкбординг має свої особливості розвитку, зумовлені культурними традиціями, природними умовами, рівнем інфраструктури та підтримки з боку держави і приватного сектору. Проблема полягає у відсутності комплексного аналізу розвитку вейкбордингу як у розвинених, так і у менш популярних регіонах цього виду спорту. Мета дослідження – вивчити особливості розвитку та функціонування вейкбордингу на прикладі країн Північної і Південної Америки, Європи, Австралії та Азії з урахуванням особливостей організації, інфраструктури, фінансування та популярності спорту в різних регіонах. Методи досліджень. У роботі використано аналіз спеціальної наукової літератури та даних мережі Інтернет, порівняльний аналіз, систематизацію, узагальнення. Результати. У США вейкбординг має високий рівень популярності завдяки розвиненій інфраструктурі, державній підтримці через олімпійські програми, а також активній діяльності клубів і шкіл, таких як Orlando Watersports Complex. У Канаді спостерігається схожа ситуація, проте тут більше уваги приділяється природним водоймам, таким як озеро Оканаган. У Південній Америці, особливо у Бразилії, вейкбординг має комерційну спрямованість. Клуби, такі як Naga Cable Park, відіграють ключову роль у залученні спортсменів та організації змагань. В Австралії вейкбординг розвивається на високому рівні завдяки активній діяльності федерацій, таких як Wakeboard Australia, і численним клубам. Популярність кабельного вейкбордингу пов’язана із підтримкою уряду. Австралія також є прикладом ефективного використання державного фінансування для підтримки молодих спортсменів. Європейські країни демонструють високий рівень організації вейкбордингу, особливо Німеччина, Франція, Великобританія та Італія. Наприклад, Німеччина активно використовує природні ресурси для розвитку кабельного вейкбордингу, а Франція виділяється державною підтримкою через спеціальні програми федерацій, таких як FFSNW. Азія перебуває на ранньому етапі розвитку вейкбордингу, проте Таїланд, Японія та Філіппіни демонструють значний прогрес. У Таїланді створена одна з найрозвиненіших інфраструктур у регіоні. Водночас у Японії велика увага приділяється підтримці молодих спортсменів через державні програми. Підкреслено роль державної підтримки та приватних інвестицій у популяризації вейкбордингу, роль кліматичних та географічних факторів. Висновок. Вейкбординг у різних регіонах світу спорту має універсальні риси, але його популярність і організація суттєво залежать від локальних умов. Вейкбординг найбільш розвинений у США, Європі та Австралії, де існує потужна інфраструктура, активна підтримка федерацій та уряду, а також значний рівень участі у змаганнях. Азія демонструє стрімке зростання популярності цього виду спорту, що пов’язано із розвитком сучасних вейк-парків, особливо в Таїланді та Японії. Акцентовано на необхідності поєднання рекреаційної діяльності та професійного спорту, що забезпечує інтеграцію спорту у різні верстви суспільства.
Посилання
1. Долбишева Н. Розвиток неолімпійського спорту в міжнародному спортивному русі як автономії в період новітньої історії. Спортивний вісник Придніпров’я. 2021. № 3. С. 26–35. DOI: 10.32540/2071–1476–2021–3–026.
2. Імас Є., Ратніков Д., Андрєєва О. Розвиток спортивної інфраструктури як чинник залучення різних груп населення до оздоровчо-рекреаційної рухової активності. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2022. № 4. С. 27–30. DOI: https://doi.org/10.32652/tmfvs.2022.4.27–30.
3. Когут І., Маринич В., Шитікова Є. Організаційно-методичне забезпечення функціонування спортивно-технічних видів спорту в Україні. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2020. № 3. С. 70–73. https://doi.org/10.32652/tmfvs.2020.3.70–73.
4. Кропивницька Т., Макаренко О. Зарубіжний досвід функціонування неолімпійського спорту (на прикладі Німеччини). Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2022. № 2. С. 76–83. https://doi.org/10.32652/tmfvs.2022.2.76–83.
5. Куницька А.О., Шинкарук О.А. Порівняльний аналіз розвитку вейкбордингу в різних країнах світу. Молодь та олімпійський рух : зб. тез доп. VІХ Міжнар. конф. молодих вчених, м. Київ, черв. 2023 р. Київ : НУФВСУ. 2023. С. 25–26. URL: https://uni–sport.edu.ua/sites/default/files/vseDocumenti/zbirnyk_tez_molod_hvi_zhovt–lyst_23_7_1.pdf.
6. Пономаренко А., Шинкарук О. Особливості розвитку вейкбордингу в Німеччині. Молодь та олімпійський рух : зб. тез доп. XIV Міжнар. конф. молодих вчених, м. Київ, 19 трав. 2021. Київ : НУФВСУ, 2021. С. 35–36. URL: https://uni–sport.edu.ua/sites/default/files/konferencya/molod_xiv_zbirnyk_traven_2021.pdf.
7. Шинкарук О., Пономаренко А. Тенденції розвитку та функціонування вейкбордингу в країнах Європи. Фізична культура, спорт та здоров’я нації. 2021. № 11. С. 232–240. DOI: https://doi.org/10.31652/2071–5285–2021–11(30)–232–240.
8. Шинкарук О., Куницька А. Порівняльний аналіз розвитку вейкбордингу в різних країнах світу та основні тенденції його популяризації. Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування. 2024. № 2. С. 87–100. https://doi.org/10.31652/3041-2463-2024-2-8.
9. British water ski & wakeboard. URL: https://www.bwsw.org.uk/membership.
10. Word Wake Association. URL: https://www.thewwa.com/.
11. Brazilian Water Ski and Wakeboard Confederation. URL: http://www.cbeaw.com.br/.
12. Brown C.J., Jewell D.P. Exploring the experiences of professional wakeboarders: A qualitative study. Journal of Sport & Exercise Psychology. 2023. No 45 (S1). S. 98–99.
13. Canadian Parks, Recreation and Sport Infrastructure. URL: https://cpra.ca/canadian–parks–recreation–and–sport–infrastructure–data–base/.
14. Chinese Waterski, Underwater and Powerboat Association (CSUPF). URL: http://www.csupf.com/.
15. Cortese Garrett. The Future of Wakeboarding: A Look Ahead. Wakeboarding Magazine. 2018. URL: https://www.wakeboardingmag.com/story/features/future–wakeboarding–look–ahead/.
16. Davis L. Environmental sustainability in Australian cable wakeboarding. Environmental Sports Studies Journal. 2020. № 2. P. 12–20.
17. Deutscher Wasserski – und Wakeboardverband (DWWV). URL: https://www.dwwv.de/verband.
18. Dowling F. Waterski and wakeboard tourism: An exploratory investigation. Journal of Sport & Tourism. 2022. No 25 (1). P. 59–75.
19. Dunn R. Performance appraisal in the sport of wakeboarding. Journal of Sport & Tourism. 2018. No 22 (2). P. 171–190.
20. Federación Española de Esquí Náutico y Wakeboard. URL: http://www.feew.es/.
21. Fédération Française de Ski Nautique et de Wakeboard. URL: https://www.ffsnw.fr/.
22. Federazione Italiana Sci Nautico e Wakeboard. URL: http://www.scinautico.com/.
23. Garcia L. Age Recommendations for Starting Wakeboarding. Sports Medicine Journal. 2015. № 22 (5). С. 498–505.
24. Gatz M.A., Kerstetter D.L. Youth development outcomes in wakeboarding programs: A qualitative study. Journal of Experiential Education. 2023. P. 1–16.
25. Grant Daniel. Wakeboarding Takes on a New Look. The New York Times. 2021. URL: https://www.nytimes.com/2021/07/06/sports/wakeboarding–takes–on–a–new–look.html.
26. Haley M. Infrastructure development in wakeboarding sports: A comparative study. Sports Development Journal. 2020. № 3. P. 45–55.
27. Hill M.A., Beal B. Wakeboarding and positive youth development: A systematic review. Journal of Youth Development. 2023. No 18 (1) P. 89–108.
28. IWWF Athletes/Officials without Federation. URL: https://iwwf.sport/.
29. Jamaican Water Ski Association. URL: https://ems.iwwf.sport/Federation/Details/.
30. Japan Waterski & Wakeboard Federation. URL: http://jwsa.jp/.
31. Johnson R. National Sports Organizations and Their Role in Sport Development. International Review for the Sociology of Sport. 2016. № 51 (2). С. 174–189.
32. Lawrence J. Youth engagement in cable wakeboarding in the UK. Journal of Recreational Sports. 2021. № 5. P. 23–29.
33. Lee S. Participation of Asian Countries in International Wakeboarding Competitions. Journal of Asian Sport Studies. 2020. № 18 (2). С. 223–237.
34. Müller T. Wakeboarding in Europe: Development and Infrastructure. European Journal of Sports Science. 2017. № 29 (3). С. 312–325.
35. Nguyen T. Impact of tourism on water sports development in Southeast Asia. Asian Journal of Sports Studies. 2019. № 7. P. 67–75.
36. Perry Shawn. Wakeboarding in the 21st Century: A Brief Overview. Sports Aspire. 2021. URL: https://sportsaspire.com/wakeboarding–in–21st–century–brief–overview.
37. Polski Zwiazek Motorowodny i Narciarstwa Wodnego. URL: http://www.motorowodniacy.org/.
38. Rodriguez P. Wakeboarding and local tourism in Brazil. South American Sports Review. 2022. № 4. P. 35–42.
39. Smith J. Growth of Water Sports in Southeast Asia. Journal of Sport Management. 2018. № 32 (4). С. 456–470.
40. Tanaka H. Government Support for Wakeboarding in Japan. Asian Journal of Sports Studies. 2019. № 15 (1). С. 88–102.
41. Tanaka K. Age-related training patterns in Japanese wakeboarding. Journal of Asian Sports Science. 2021. № 6. P. 49–56.
42. The Development of Wakeboarding in the UK: A Case Study of a New Sport. URL: https://purehost.bath.ac.uk/ws/portalfiles/portal/187957261/UnivBath_PhD_2010_A_McGillivray.pdf.
43. The European sports charter. URL: http://www.sportdevelopmeiit.org.Uk/The_European_Sports_Charter.pdf#search–European%20sports%20charter’/16804c9dbb.
44. USA Waterski and Wake Sports. URL: https://www.usawaterski.org.
45. Water Ski and Wakeboard Canada. URL: https://wswc.ca/.
46. Waterski and Wakeboard Australia. URL: http://www.awwf.com.au.
47. Williams D. Dominance of Western Athletes in Wakeboarding Championships. Global Sports Review. 2014. № 10 (3). С. 145–159.