АНАЛІЗ СВІТОВОГО ДОСВІДУ ПРОБЛЕМИ РЕАБІЛІТАЦІЇ ВЕТЕРАНІВ ВІЙНИ З УРАХУВАННЯМ ГЕНДЕРНОГО АСПЕКТУ

Автор(и)

  • Тетяна Петровська Національний університет фізичного виховання і спорту України Автор https://orcid.org/0000-0003-3936-1965
  • Тетяна Булгакова Національний університет фізичного виховання і спорту України Автор https://orcid.org/0000-0003-3511-4158
  • Галина Жукова Національний університет фізичного виховання і спорту України Автор https://orcid.org/0000-0002-1248-4669

DOI:

https://doi.org/10.32782/sports-education/2025-1-4

Ключові слова:

ветерани війни, гендер, реабілітація, психічне здоров’я

Анотація

Провідною тенденцією розвитку сучасної науки є її звернення до питань реабілітації військовослужбовців. Ця націленість відображає найважливіше завдання, поставлене самим життям, – повномасштабною війною України з російською федерацією. Складність і різноманіття форм реабілітації і її видів визначає широту підходів до терапії посттравматичного стресового розладу. Робота військового належить до професійних сфер, які максимально насичені стресогенними факторами, дія яких характеризується постійним збільшенням функціонального навантаження на особистість, що потребує актуального теоретичного і практичного наукового підкріплення. Мета – теоретичний аналіз світового досвіду щодо практики реабілітації ветеранів війни. Методологія дослідження. Для аналізу сучасної реабілітації військових використовуються системні, інтерпретаційні, аналітичні, інформаційні, наукові, педагогічні методи та підходи. Результати. У статті зроблена спроба проаналізувати світовий досвід реабілітації ветеранів війни з урахуванням гендерного аспекту на прикладах армій Польщі, Ізраїлю, США та інших країн. У дослідженнях вчених велика увага приділяється питанням підходу до відновлення порушених або втрачених функцій організму військових за допомогою медичної, фізичної і соціально-побутової реабілітації. Досвід Ізраїлю представляє одну із найбільш успішних систем соціально-психологічної реабілітації військових ветеранів, де є особлива посада – офіцер з психічного здоров’я, який постійно стежить за психологічним станом військовослужбовців нарівні із медичними працівниками. Кожен військовослужбовець ізраїльської армії має медичний профіль, який є оцінкою його фізичного і психічного здоров’я. Мережа соціальної підтримки та безпеки, інтеграція травмованих осіб у суспільство, соціальна згуртованість та відновлення системи цінностей у спустошеному війною середовищі полегшує наслідки воєнної травми для людини. Різниця в захисному значенні допомоги з боку родини, друзів і колег для жінок вказує на те, що значення окремих джерел соціальної підтримки залежить від посттравматичного контексту індивіда. Жінки вважають поміч родини важливішою від інших джерел соціального супроводу у збереженні їх психічного здоров’я, що передбачає програму соціальної підтримки не тільки жінок-військовослужбовців, але і їх родин. Корисною для України може стати практика США щодо постійного забезпечення перевірки психологічного стану військових за відповідними протоколами. Цікавим досвідом є і такі альтернативні способи реабілітації ветеранів, як залучення їх до археологічних розкопок або до інших подібних практик. Висновки. Профілактика виникнення посттравматичного стресового розладу у військовослужбовців і їх реабілітація необхідна для корекції соціальної поведінки, поліпшення комунікабельності, розвитку здібностей до самореалізації і подолання довготермінових реакцій. Саме всебічний підхід до психологічної профілактики найбільш ефективний для стабілізації стану учасників військових подій. Вивчення світового досвіду та протоколів реабілітації ветеранів війни є нагальною потребою для подальшого впровадженн я в Україні.

Посилання

1. Балаж М.С. Ерготерапія військовослужбовців та ветеранів із посттравматичним стресовим розладом: огляд літератури. Health Education. 2023. № 2. С. 46–52.

2. Бриндіков Ю.Л. Теорія та практика реабілітації військовослужбовців – учасників бойових дій в системі соціальних служб : дис. … докт. пед. наук : 13.00.05. Хмельницький, 2018. 559 с.

3. Алгоритм медико-психологічного супроводу жінок-військовослужбовців, ветеранок АТО/ООС / Г.М. Кожина, В.В. Стеблюк, К.О. Зеленська, К.В. Проноза-Стеблюк. Український вісник психоневрології. 2021. № 1 (106). С. 29–31.

4. Круз В. Терапія ПТСР для військових. Як повернутися до нормального життя. Київ : Науковий світ, 2024. 128 с.

5. Крук І.М., Григус І.М. Сучасний погляд на психологічну реабілітацію військовослужбовців з посттравматичним стресовим розладом. Rehabilitation and Recreation. 2023. № 15. С. 50–56.

6. Ліхі Р. Техніки когнітивної терапії : посібник психотерапевта. Київ : Діалектика, 2023. 748 с.

7. Mаковський А.О., Маковська Н. Роль військового капелана у збереженні психічного здоров’я військовослужбовців. Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права. 2023. № 2. С. 77–80.

8. Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби у Збройних силах України та інших військових формуваннях : Закон України від 06 вересня 2018 р. № 2523-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2523-19#Text.

9. Тюріна В.О., Солохіна Л.О. Вплив військових конфліктів на психічне здоров’я людини: короткий огляд зарубіжних досліджень. Особистість. Суспільство. Війна. Харків, 2022. С. 116–118.

10. Чавић-Ђурић Т.М. Улога друштва у хронификацији трауме: исходи ратних искустава у србији. Социолошки преглед. 2019;LIII(1):254-71.

11. Шевчук В.І., Беляєва Н.М., Яворовенко О.Б. Медико-соціальна реабілітація інвалідів військової служби та учасників антитерористичної операції. Наукове видання. Вінниця : ФОП «Рогальська І.О.», 2015. 256 с.

12. Гарантована психологічна допомога та реабілітація військовослужбовців – складова національної безпеки / В.М. Якимець, В.П. Печиборщ, В.В. Вороненко, В.В. Якимець, О.В. Печиборщ, А.В. Никоненко, Г.О. Слабкий. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2022. № 3 (93). С. 41–50.

13. Angelevski S, Smileski R. Reforms in military education – gender issues in republic of Macedonia. Security and Peace Journal. 2013;1:41-62.

14. Culver V.R. Woman-Warrior: Gender Identity Development of Women in the American Military. Journal of the Student Personnel Association at Indiana University. 2013. № 41. Р. 64–74.

15. Harel-Shalev A. Women in the military in Israel. The Palgrave international handbook of Israel. Singapore : Springer Singapore, 2021. № 1–13.

16. Khan I., Minhas A.S., Satti H.N. Evaluation of the Post-Insurgency Rehabilitation Program in Sri Lanka. Global Regional Review (GRR). 2018. ІІІ-І:76-90.

17. Khraban T. Developing a Well-balanced Military Identity among Female Military Personnel. Polish sociological review. 2024. № 1 (225). Р. 69–82.

18. Social support and РTSD symptoms in war-traumatized women in Bosnia and Herzegovina / M. Klaric, T. Franciskovic, B. Klaric, M. Kresic, J. Grkovic, I. Diminic, A. Stevanovic. Psychiatria Danubina. 2008. № 20 (4). Р. 466–73.

19. Krob K.E. Heroes and horses: Veteran and equine experiences with equine facilitated learning and therapy [dissertation]. Boulder : University of Northern Colorado Press. 2015. 376 р.

20. Kuśmirek К. Służba kobiet w siłach zbrojnych. Czasopismo Naukowe Instytutu Studiów Kobiecych. 2017. № 1 (2). Р. 108–124.

21. Molesztak A. Wsparcie i płeć psychologiczna kobiet i mężczyzn – raport z badań. Kultura – Społeczeństwo – Edukacja. 2016. № 2 (10). Р. 151–162.

22. Sasson-Levy О. Feminism and Military Gender Practices: Israeli Women Soldiers in “Masculine” Roles. Sociological Inquiry. 2003. № 73 (3). Р. 440–465.

23. Süleymanov E., Süleymanov V. Ermənistanın Azərbaycana qarşı silahlı təcavüzü və işğalın ağır nəticələri. Bakı : CBS Polygraphic Production, 2012. 181 s.

24. თამა ქალაქი ჯიჯი. დიდი თამაში კავკასიის რეგიონში, გლობალური და რეგიონალური ძალები, მათი ინტერესები და მოქმედების სტრატეგია. თბილისი: საქართველოს თავდაცვის ეროვნული აკადემია; 2021. 88 გ.

Завантаження

Опубліковано

2025-06-04

Як цитувати

АНАЛІЗ СВІТОВОГО ДОСВІДУ ПРОБЛЕМИ РЕАБІЛІТАЦІЇ ВЕТЕРАНІВ ВІЙНИ З УРАХУВАННЯМ ГЕНДЕРНОГО АСПЕКТУ. (2025). Спорт. Освіта. Здоров’я, 1, 21-26. https://doi.org/10.32782/sports-education/2025-1-4