ОСОБЛИВОСТІ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ПАЦІЄНТІВ З ЕПІЛЕПСІЄЮ ТА СУПУТНІМИ НЕВРОЛОГІЧНИМИ ПОРУШЕННЯМИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/sports-education/2025-2-9Ключові слова:
епілепсія, дистонія, порушення центральної та периферичної нервової системиАнотація
Епілепсія – це хронічне захворювання головного мозку, що характеризується схильністю до виникнення судомних нападів, неспровокованих будь-яким негайним ураженням центральної нервової системи. Крім цього, захворювання проявляється нейробіологічними, когнітивними, психологічними та соціальними наслідками судомних нападів. Поширеність і захворюваність на епілепсію дещо вища серед чоловіків, ніж серед жінок, як правило, припадає на пік у людей похилого віку, що відображає вищу частоту інсульту, нейродегенеративних захворювань і пухлин у цій віковій групі. [1] Відповідно до сучасного наукового розуміння, епілепсія є системним захворюванням, унаслідок чого її прояви спостерігаються в різних структурах, що проявляться в порушеннях психіатричного, когнітивного характеру, а також, найважливіше для фізичного терапевта, у вигляді симптоматичних порушень функцій нервової чутливості й роботи фасціально-м’язового апарату. Найбільш вираженими наслідками особливостей клінічного прояву хвороби є порушення фаз ходьби та погіршення постурального контролю, утрата м’язового тонусу з можливим формуванням парезу.При епілепсії скроневої частки (TLE) тонічна або клонічна рухова поведінка (TCB) зазвичай пов’язана з автоматизмом дистонічного прояву, тобто відхиленням голови й тулуба в бік, протилежний від локалізації нервового спалаху у відповідній скроневій ділянці.У ході дослідження виявлено, що залучення методів і засобів фізичної терапії, а також використання терапевтичних вправ для пацієнтів з епілепсією та супутніми неврологічними порушеннями створюють позитивну динаміку функціональних особливостей клінічного стану пацієнта. Проблематика процесу дослідження алгоритмів впливу фізичної терапії полягає в наявності різних окремих методичних підходів до втручання методами фізичної терапії, які відрізняються за категоріями та критеріями. Проте в ході дослідження виявлено повну відсутність єдиної моделі впливу різних методів і засобів фізичної терапії з порівнянням їх ефективності у виправленні скелетно-м’язових і неврологічних порушень пацієнтів з епілепсією.Метою дослідження є критичний аналіз науково-методичної літератури щодо зв’язку епілепсії з дистонічними порушеннями постави й сучасних методів і засобів фізичної терапії для пацієнтів з епілепсією та супутніми неврологічними порушеннями.Матеріали та методи дослідження: аналіз та оцінювання сучасної науково-методичної літератури щодо вибору найбільш ефективних методів і засобів фізичної терапії.Результати дослідження. Унаслідок аналізу сучасної наукової літератури стосовно ефективності фізичної терапії пацієнтів з епілепсією та супутніми неврологічними порушеннями відзначено, що тема вторинних неврологічних і функціональних порушень, викликаних епілепсією, є критично недослідженою. Проте завдяки глибокому аналізу наукових напрацювань зроблено висновок, що залучення пацієнтів з епілепсією та супутніми неврологічними порушеннями до процесу фізичної терапії дає можливість позитивного впливу на структурні й функціональні особливості перебігу захворювання та його наслідків. При цьому виявлено, що фізична терапія впливає на всі групи пацієнтів з різними клінічними випадками за допомогою нервової та трофічної дії, так відновлюючи пошкодженні або втрачені рухові функції [2].
Посилання
1. Analysis of the global burden of disease study highlights the global, regional, and national trends of idiopathic epilepsy epidemiology from 1990 to 2019 / Y.-j. Zhang et al. Preventive Medicine Reports. 2023. Vol. 36. P. 102522. URL: https://doi.org/10.1016/j.pmedr.2023.102522 (date of access: 29.12.2024).
2. Awareness of Dystonic Posture in Patients With Cervical Dystonia / G. Ferrazzano et al. Frontiers in Psychology. 2020. Vol. 11. URL: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.01434 (date of access: 29.12.2024).
3. Beghi E. The Epidemiology of Epilepsy. Neuroepidemiology. 2019. Vol. 54, Suppl. 2. P. 185–191. URL: https://doi.org/10.1159/000503831 (date of access: 29.12.2024).
4. Cloud L.J., Jinnah H. Treatment strategies for dystonia. Expert Opinion on Pharmacotherapy. 2009. Vol. 11, № 1. P. 5–15. URL: https://doi.org/10.1517/14656560903426171 (date of access: 29.12.2024).
5. Dystonia, clinical lateralization, and regional blood flow changes in temporal lobe seizures / M.R. Newton et al. Neurology. 1992. Vol. 42, № 2. P. 371. URL: https://doi.org/10.1212/wnl.42.2.371 (date of access: 29.12.2024).
6. Ebrahim A.A., Tungu A. Neuromodulation for temporal lobe epilepsy: a scoping review. Acta Epileptologica. 2022. Vol. 4, № 1. URL: https://doi.org/10.1186/s42494-022-00086-0 (date of access: 29.12.2024).
7. Editorial: Epidemiology of epilepsy and seizures / Z. Chen et al. Frontiers in Epidemiology. 2023. Vol. 3. URL: https://doi.org/10.3389/fepid.2023.1273163 (date of access: 29.12.2024).
8. Effects of physical exercise in people with epilepsy: A systematic review and meta-analysis / I. Duñabeitia et al. Epilepsy & Behavior. 2022. Vol. 137. P. 108959. URL: https://doi.org/10.1016/j.yebeh.2022.108959 (date of access: 29.12.2024).
9. Effects of physical exercise in people with epilepsy: A systematic review and meta-analysis / I. Duñabeitia et al. Epilepsy & Behavior. 2022. Vol. 137. P. 108959. URL: https://doi.org/10.1016/j.yebeh.2022.108959 (date of access: 29.12.2024).
10. Epileptic Seizures and Epilepsy: Definitions Proposed by the International League Against Epilepsy (ILAE) and the International Bureau for Epilepsy (IBE) / R. S. Fisher et al. Epilepsia. 2005. Vol. 46, № 4. P. 470–472. URL: https://doi.org/10.1111/j.0013-9580.2005.66104.x (date of access: 29.12.2024).
11. Ictal dystonia and secondary generalization in temporal lobe seizures: A video-EEG study / L. Popovic et al. Epilepsy & Behavior. 2012. Vol. 25, № 4. P. 501–504. URL: https://doi.org/10.1016/j.yebeh.2012.07.008 (date of access: 29.12.2024).
12. Ictal spread of medial temporal lobe seizures with and without secondary generalization: An intracranial electroencephalography analysis / J.Y. Yoo et al. Epilepsia. 2014. Vol. 55, № 2. P. 289–295. URL: https://doi.org/10.1111/epi.12505 (date of access: 29.12.2024).
13. Impact of Physiotherapy in the Treatment of Pain in Cervical Dystonia / C. Jacksch et al. Tremor and Other Hyperkinetic Movements. 2024. Vol. 14. P. 11. URL: https://doi.org/10.5334/tohm.867 (date of access: 29.12.2024).
14. Instrumental Timed Up and Go test discloses abnormalities in patients with Cervical Dystonia / C. Celletti et al. Clinical Biomechanics. 2021. Vol. 90. P. 105493. URL: https://doi.org/10.1016/j.clinbiomech.2021.105493 (date of access: 29.12.2024).
15. Knowledge and current practices of physiotherapists on the physical activity and exercise in the rehabilitation of children with epileptic seizures / A. M. Yakasai et al. Epilepsy & Behavior. 2020. Vol. 104. P. 106891. URL: https://doi.org/10.1016/j.yebeh.2019.106891 (date of access: 29.12.2024).
16. Mario Arida R., Alexandre Scorza F., Abrão Cavalheiro E. Role of Physical Exercise as Complementary Treatment for Epilepsy and other Brain Disorders. Current Pharmaceutical Design. 2013. Vol. 19, № 38. P. 6720–6725. URL: https://doi.org/10.2174/1381612811319380004 (date of access: 29.12.2024).
17..Neurorehabilitation in dystonia: a holistic perspective / L. V. Bradnam et al. Journal of Neural Transmission. 2020. URL: https://doi.org/10.1007/s00702-020-02265-0 (date of access: 29.12.2024).
18. Scharfman H.E. The neurobiology of epilepsy. Current Neurology and Neuroscience Reports. 2007. Vol. 7, № 4. P. 348–354. URL: https://doi.org/10.1007/s11910-007-0053-z (date of access: 29.12.2024).
19. Simultaneous Treatment of Epilepsy and Secondary Dystonia After Anterior Temporal Lobectomy and Amygdalohippocampectomy / L. Rasouli et al. World Neurosurgery. 2018. Vol. 117. P. 439–442. URL: https://doi.org/10.1016/j.wneu.2018.04.003 (date of access: 29.12.2024).
20. Systematic Review of Rehabilitation in Focal Dystonias: Classification and Recommendations / C.N. Prudente et al. Movement Disorders Clinical Practice. 2018. Vol. 5, № 3. P. 237–245. URL: https://doi.org/10.1002/mdc3.12574 (date of access: 29.12.2024).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.