КОРЕЛЯЦІЯ МІЖ ФІЗИЧНОЮ АКТИВНІСТЮ, ІНДЕКСОМ МАСИ ТІЛА ТА СИЛОЮ СТИСКУ РУКИ В ПЕРШІ РОКИ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНИХ НАУК
DOI:
https://doi.org/10.32782/sports-education/2025-1-8Ключові слова:
фізична активність, індекс маси тіла, сила стиску руки, суміжні медичні науки, студентиАнотація
Передумови: фізична активність (ФА), індекс маси тіла (ІМТ) та сила cтиску руки (ССР) є невід’ємними компонентами оцінки здоров’я та самопочуття. ФА, що охоплює повсякденну діяльність та структуровані фізичні вправи, впливає на склад тіла, витрачаючи енергію, зменшуючи запаси жиру та збільшуючи м’язову масу. ІМТ є стандартизованим показником для оцінки вагового статусу незалежно від віку та статі, тоді як ССР слугує надійним індикатором загальної м’язової сили. Розуміння взаємодії між цими факторами має вирішальне значення для комплексної оцінки стану здоров’я. Мета дослідження – оцінити кореляцію між ФА, ІМТ та ССР у студентів перших курсів спеціальності «Науки про здоров’я» в Університеті Пераденії. Методологія: було застосовано описовий дизайн різних груп, який охопив 212 студентів другого курсу, які вивчали різні дисципліни суміжних наук про здоров’я. Збір даних включав демографічну інформацію, антропометричні вимірювання, оцінку ІМТ, вивчення рівня фізичної активності за допомогою короткої форми Міжнародного опитувальника рухової активності (IPAQ) та оцінку ССР за допомогою ручного динамометра. Коефіцієнт рангової кореляції Спірмена виявив зв’язок між ФА, ІМТ та ССР. Результати: значні позитивні зв’язки спостерігалися між ФА та ССР як на домінантній (r=0,535), так і на недомінантній стороні (r=0,546), що вказує на те, що підвищена ФА асоціюється з підвищеною ССР. Слабкий позитивний зв’язок виявлено між ІМТ та ССР з обох сторін (r=0,282 домінантна сторона, r=0,276 недомінантна сторона). Дуже слабка позитивна кореляція була виявлена між ФА та ІМТ (r=0,144), що підкреслює багатогранний вплив на ІМТ. Висновок: дослідження встановило нюанси кореляції між ФА, ІМТ та ССР у студентів молодших курсів медичних факультетів. Отримані результати підкреслюють важливість цілісного підходу до інтерпретації даних, пов’язаних зі здоров’ям. Ці висновки допоможуть розробити цільові заходи, спрямовані на підвищення рівня фізичної активності та покращення самопочуття серед студентів медичних факультетів, що позитивно впливатиме на громадське здоров’я.
Посилання
1. Alsaqr, A. (2021.). Remarks on the use of Pearson’s and Spearman’s correlation coefficients in assessing relationships in ophthalmic data. 1–10.
2. Dhananjaya, J.R., Veena, H.C., Mamatha, B.S., & Sudarshan, C.R. (2017). Comparative study of body mass index, hand grip strength, and handgrip endurance in healthy individuals. 7(6), 594–598. https://doi.org/10.5455/njppp.2017.7.1030007022017.
3. Distefano, G., & Goodpaster, B.H. (2018). Effects of Exercise and Aging on Skeletal Muscle.
4. Ertem, K., Harma, A., Cetin, A., Elmali, N., Yologlu, S., & Bostan, H. (2005). An investigation of hand dominance, average versus maximum grip strength, body mass index and ages as determinants for hand evaluation. 13, 223–227.
5. Gutin, I., & Hill, C. (2019). HHS Public Access. 16(3). https://doi.org/10.1057/s41285-017-0055-0.In.
6. Khanna, D., Peltzer, C., Kahar, P., & Parmar, M.S. (2022). Body Mass Index (BMI): A Screening Tool Analysis. 14(1994), 1–6. https://doi.org/10.7759/cureus.22119.
7. Lad, U.P., Satyanarayana, P., & Shisode-lad, S. (2012). A Study on the Correlation Between the Body Mass Index (BMI), the Body Fat Percentage, the Handgrip Strength and the Handgrip Endurance in Underweight, Normal Weight and Overweight Adolescents. 51–54. https://doi.org/10.7860/JCDR/2012/5026.2668.
8. Lameira, T., Amaral, M., Torres, G., Arau, C., Monteiro, R., Teixeira, M., Vasconcellos, L., & Criso, M. (2019). Hand grip strength : Reference values for adults and elderly people of Rio Branco, Acre, Brazil. 1–13.
9. Liao, K. (2016). Hand Grip Strength in Low, Medium, and High Body Mass Index Males and Females. 3(1), 1–7. https://doi.org/10.17795/mejrh-33860.
10. Maddison, R., Mhurchu, C.N., Jiang, Y., Vander, S., Rodgers, A., Lawes, C.M.M., & Rush, E. (2007). International Physical Activity Questionnaire (IPAQ) and New Zealand Physical Activity Questionnaire (NZPAQ): A doubly labelled water validation. 9, 1–9. https://doi.org/10.1186/1479-Received.
11. Mahmoud, A.M. (2022). An Overview of Epigenetics in Obesity: The Role of Lifestyle and Therapeutic Interventions.
12. Malina, R.M., Zavaleta, A.N. & Little, B.B. (1987): Body size, fatness, and leanness of Mexican American children in Brownsville, Texas: changes between 1972 and 1983. Am. J. Public Health 77, 573–577.
13. Matei, B., Winters-stone, K.M., & Raber, J. (2023). Examining the Mechanisms behind Exercise’s Multifaceted Impacts on Body Composition, Cognition, and the Gut Microbiome in Cancer Survivors : Exploring the Links to Oxidative Stress and Inflammation.
14. Morse, D.J.T.R.M.E.C.I., & Onambe, K.W.G. (2016). The impact of obesity on skeletal muscle strength and structure through adolescence to old age. 467–483. https://doi.org/10.1007/s10522-015-9626-4.
15. Nystoriak, M.A., & Bhatnagar, A. (2018). Cardiovascular Effects and Benefits of Exercise. 5(September), 1–11. https://doi.org/10.3389/fcvm.2018.00135.
16. Park, J.H., Moon, J.H., Kim, H.J., Kong, M.H., & Oh, Y.H. (2020). Sedentary Lifestyle : Overview of Updated Evidence of Potential Health Risks. 365–373.
17. Pollock, M.L., Franklin, B.A., Balady, G.J., Chaitman, B.L., Fleg, J.L., Fletcher, B., Limacher, M., Pin, I.L., Stein, R.A., Williams, M., & Bazzarre, T. (2000). AHA Science Advisory. 8721(71), 828–833. https://doi.org/10.1161/01.CIR.101.7.828.
18. Ramesh, S., & Kosalram, K. (2023). The burden of non communicable diseases : A scoping review focus on the context of India. 1–7. https://doi.org/10.4103/jehp.jehp.
19. Romieu, I., Dossus, L., Barquera, S., Blottière, H.M., Franks, P.W., Gunter, M., Hwalla, N., Hursting, S. D., Leitzmann, M., Margetts, B., & Nishida, C. (2017). Energy balance and obesity : what are the main drivers ? Cancer Causes & Control, 28(3), 247–258. https://doi.org/10.1007/s10552-017-0869-z.
20. Ross, C.H. & Rösblad, B. (2002): Norms for grip strength in children aged 4–16 years. Acta Paediatrica 91, 617–625.
21. Shah, S.A., Safian, N., Mohammad, Z., & Nurumal, S.R. (2022). Factors Associated with Handgrip Strength Among Older Adults in Malaysia. April.
22. Strasser, B. (2013). Physical activity in obesity and metabolic syndrome. 1281, 141–159. https://doi.org/10.1111/j.1749-6632.2012.06785.x.
23. Wen, Y., Liu, T., Ma, C., & Fang, J. (2022). Association between handgrip strength and metabolic syndrome : A meta-analysis and systematic review. December, 1–15.
24. Westerterp, K.R. (2015). Daily physical activity as determined by age, body mass and energy balance. European Journal of Applied Physiology, 1177–1184. https://doi.org/10.1007/s00421-015-3135-7.
